http://a-music.com.ua/reportpart/publicistic/337--lr-lr-.htmlGoogle менш ніж за секунду видав 416 000
посилань на слово «лабытнанги». І саме так я дізнався, що взагалі-то це місто
окружного значення в Чмало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області, з
населенням 27 445 чоловік. В київському музичному гурті «Лабытнанги»
населення поменше – всього 5 чоловік, але, напевне, скоро вони стануть
популярнішими за однойменне місто...
Передумови для цього є – нещодавно хлопці
випустили свій другий реліз, ЕР’шку з дивною назвою «Йолд» (дебютний
альбом «Тыц Моя Радость!»
був виданий наприкінці 2008-го року, – прим. редакції). Що на свіжому лиску
– словами описати доволі складно, але я все ж спробую.
Самі «Лабытнанги»
визначають свій стиль як «іронічний пост-панк, до якого додана енергетика
рок-н-ролу, наївність аналогового звуку і жорстокість маскульту». В описі гурту
на Last.fm – апетитні і наворочені словесні обороти,
на фото – обличчя, що посміхаються. Тому все, що ви почуєте від цієї веселої
команди, варто сприймати виключно з гумором. Якщо докладно розбирати всі треки,
то зникне вся радість сюрпризу і вийде сухий переказ текстів, а це нікому не
потрібно. Про тексти лише натякну – пронизливі історії, параноїдальна маячня,
іноді на межі між вульгарністю і пристойністю.
Щодо звучання, то
воно тут насичене – жорсткі гітарні рифи та вкраплення імпровізації не дадуть
вашим вухам сумувати. Примітно ще й те, що «Лабытнанги» записуються виключно
вживу, тому весь рок-н-рольний драйв дуже добре чутно, жодного прилизаного
звуку тут немає. Спершу може статися різке відторгнення, а потім поступово ви
все одно проникнитесь і будете посміхатись. Як-то кажуть: «У каждого есть своя кнопка!»